Опис виховної системи класу

Назва виховної системи
Компоненти структури
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Вихідною позицією класного керівника є – формувати кожну дитину,як індивідуальність, добиватися того, щоб педагогічний процес переміщувався із сфери зовнішніх впливів у сферу  внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання переростає у самовиховання.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Якщо я, як класний керівник, зроблю все від мене залежне для того, щоб довірений мені клас став дружнім, цілісним колективом, тоді кожному учневі буде комфортніше в шкільному середовищі. Він із задоволенням йтиме до школи на зустріч із своїми однокласниками. Буде дбайливо , з любов’ю і пошаною відноситися до себе та інших, приймати оточуюючих такими, якими вони є, тобто з терпінням і повагою.
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Вся система даної виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і психічних навантажень, на сонові позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну та високодуховну особистість.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	Поєднання традиційних і нетрадиційних форм і методів роботи: виховні заходи, години спілкування, інтелектуальні ігри, турніри, тренінги, проекти,фестивалі. акції милосердя, художні галереї, колажі.
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Зустріч з духовним, прекрасним, ціннісним викликає у школярів потребу самим творити все це в їх безпосередньому теперішньому шкільному чи особистому житті. Вони стали соціальнішими, емоційнішими, з’явилась здатність і бажання реалізувати подібні життєві ситуації в реальному повсякденні.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)	·         Розвиток творчої особистості дитини; ·         Вияв нахилів та талантів школярів; ·         Позаурочна і позакласна діяльність щодо захоплення учнів кінцевим результатом; ·        Взаємодія з батьками, громадськими організаціями для культивування ціннісних орієнтацій у великому колективі.