Система роботи
класного керівника 3-г класу Золочівської загальноосвітньої школи №2
Зміст проведеного досвіду підтвердив, що проведення навчального виховного процесу за досвідом В.Сухомлинського та К. Ушинського позитивно впливає на формування духовно - морального світогляду дітей; національної свідомості, громадської активності та загальної духовної культури.
класного керівника 3-г класу Золочівської загальноосвітньої школи №2
Зміст проведеного досвіду підтвердив, що проведення навчального виховного процесу за досвідом В.Сухомлинського та К. Ушинського позитивно впливає на формування духовно - морального світогляду дітей; національної свідомості, громадської активності та загальної духовної культури.
Тема досвіду:
«Виховання загальнолюдських цінностей в учнів
початкових класів»
«Саме казка, рідне слово,будить дитячу
уяву,збагачує мову, допомагає активізувати пізнавальну діяльність школяра,
мислення, впливаючи на його емоційно- почуттєву сферу.»
В.О Сухомлинський
Золочівська загальноосвітня школа
І-ІІІст.
ім М. Шашкевича
Гринчишин Олена Дмитрівна
Зміст
1.
Опис змісту досвіду__________ 5
1.1
Вступ____________________5
1.2
Основна частина___________6
1.3
Висновки_________________19
1.4
Рекомендації_______________21
2.
Список використаної
літератури___25
3.
Додатки_______________________26
Анотація
досвіду
Гринчишин О.Д Конкурсна робота
класного керівника.
Формування в учнів
молодшого шкільного віку ціннісних орієнтацій. – Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст.
№2 ім. М. Шашкевича,2015.
У
конкурсній роботі з’ясовано місце та значення творів В.Сухомлинського, К. Ушинського у
навчально-виховному процесі початкової школи. Розглянуто і проаналізовано
психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтирів у молодших школярів та способи використання їх у роботі класного керівника. Показано
основні напрямки удосконалення методики проведення форм та методів виховання та
перевірено їх вплив на ефективність процесу формування ціннісних орієнтирів в
учнів початкових класів.
Ключові слова:
навчально-виховний процес, емоційно чуттєва сфера, ціннісні орієнтири.
1.Опис
змісту досвіду
1.1 Вступ
Найважливішою
цінністю на землі є вихована людина, особистість. Через це найважливіше в світі
– виховання. Ця категорія є загальна, постійна і вічна. Вона виникла з появою
людини й існуватиме доти, доки існуватимуть люди на Землі.
Формування
й розвиток моральності, вихованості, ціннісних орієнтацій у дітей є з ряду
найважливіших завдань учителя початкової школи.
Ціннісні
орієнтації визначають міру людяності. Вони починають проявлятися з
усвідомленням особистості обов’язку з власного рішення поступатися своїми
інтересами заради іншої людини. Ціннісні орієнтації молодших школярів
формуються й утверджуються як ставлення їх до оточуючого
середовища, до предметного світу, а головне – до світу людського і до самих
себе в цьому світі.
Однією
із стрижневих складових формування доброї вихованості учнів є розвиток їхньої
моральної свідомості, яка полягає у відображенні в свідомості дитини принципів
добра, моральності, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення дітей один до
одного, до суспільства. Цей процес має базуватись на основі загально людських
цінностей: ідеалів правди, добра, свободи, дружби, справедливості, совісті,
людської гідності.
Молодший
шкільний вік – це вік формування почуттів і моральної поведінки. «Утвердити в
кожній дитині доброту, сердечність, чуйність до всього живого й красивого, -
писав В. Сухомлинський, - елементарна азбучна істина шкільного виховання, з
цієї істини починається школа. Справжнє виховання полягає у тому, щоб моральний
ідеал добра, правди, честі, духовної краси жив у кожному юному серці,
утверджувався в активній діяльності як невід’ємна частина власного єства,
власної думки, почуттів, намірів».
Ідеї
і справи великих людей з плином часу не тільки не старіють, а стають ближчими,
зрозумілішими і необхідними новим поколінням. Це повною мірою стосується
педагогічних ідей і діяльності Василя
Сухомлинського.
Його
педагогічна система акумулювала в собі найкращі надбання минулого і сучасного у
поєднанні з оригінальними ідеями та інноваційними технологіями вченого і
втіленням їх у педагогічному процесі. Педагогічна концепція навчання та
вихованням школярів В. Сухомлинського – це не тільки сповнене пошуків минуле,
актуальність для сучасності, але й те, що житиме й розвиватиметься у
майбутньому.
Для
молодого покоління надзвичайно важливо те, як у школі йому допоможуть розвивати
найцінніші натуральні ресурси: розум і серце. Щоб людина могла мати власну
думку, вміти її висловлювати, цього треба навчити в школі, адже в майбутньому
їй доведеться здійснювати вибір, приймати рішення, які впливатимуть на власне
життя, на сім’ю, на суспільство в цілому. В цьому плані дуже важливо, в якій
школі і як вчиться дитина.
Проблема даного дослідження
полягає у формуванні ціннісних орієнтацій у школярів молодшого шкільного віку
на всіх етапах розвитку. Вирішення цієї проблеми сприятиме формуванню ціннісних
орієнтацій в емоційно-чуттєвій сфері школярів даного віку.
Мета дослідження
– з’ясувати вплив творів великих педагогів на формування ціннісних орієнтацій у
молодших школярів.
Об’єктом даного дослідження
є процес вивчення цих творів і широке застосування їх в процесі виховної роботи
класовода.
Конкурсна
робота складається з одного розділу,що
містить рекомендації,висновки,список використаної літератури,додатки,що
неодмінно знадобляться у подальшій вчительській професійній
діяльності.
1.2
Основна частина
Початкова
школа – це Школа радості – школа добра,
родинного затишку , милосердя, ввічливого спілкування і співпраці родини,
вчителів та дітей. В умовах сьогодення вона покликана формувати в учнів духовні
якості на засадах традиційних національних цінностей українського народу, їх
традицій, талантів, побуту і звичаїв. Головне завдання, яке ставиться перед
класним керівником – розвиток творчої ініціативи, активності, самодіяльності,
які не виникають самі по собі, а народжуються і вдосконалюються у добре
спланованому навчально-виховному процесі. Вихідною моєю позицією як
класного керівника є – формувати кожну дитину, як індивідуальність, намагатися
і добиватися того, щоб педагогічний процес переміщувався із сфери зовнішніх впливів
у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання переростає у
самовиховання.
Свою
роботу як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки,
вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії,ідеї, методи. Виходячи з цього,
визначила основною для себе таку виховну проблему:
«Формування
в учнів молодшого шкільного віку ціннісних орієнтацій; національної
самосвідомості; громадської активності; духовної культури».
Моя
увага,метою якої є закладення міцного фундаменту становлення особистості на
основі вікових та індивідуальних потреб та запитів суспільства і
нації,акцентується на таких завданнях:
-
розвиток творчої особистості дитини;
- виявлення і
становлення здібностей,нахилів та талантів школярів;
-
рівня особистісно виховних
досягнень учнів;
- створення
відповідних умов у класі і в школі для всебічного,різностороннього розвитку
дітей;
- функціонування
системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу
розвитку учнів;
- проведенні
позаурочної та позакласної діяльності,щодо захоплення учнів кінцевим результатом;
- взаємодії з
батьками,громадськими організаціями,щодо зворотнього зв’язку реального
успіху задуманої справи;
- культивування
ціннісних орієнтацій особистості у великому колективі.
І тому, я
перебуваю у постійному пошуку нових варіантів впливу на делікатну особистість
кожного маленького школяра.
При цьому твердо
пам’ятаю про те,що об’єктом праці вчителя-класовода є «найтонші
сфери духовно-емоційної людини,яка тільки формується». Впливати на ці сфери
можна за допомогою ігрових ситуацій,але з розумом,почуттям,волею і
переконаністю.
Якщо я, як
класний керівник, зроблю все від мене
залежне
для того, щоб
довірений мені клас став дружнім цілісним колективом, тоді кожному учню буде
комфортніше в шкільному середовищі, він із задоволенням йтиме до школи на
зустріч із своїми однокласниками.
Адже, на мою
думку, класний керівник – універсальна особистість: і вихователь, і психолог, і
соціальний педагог, і педагог – організатор. На початку своєї педагогічної
діяльності отримала досвід класного керівництва у 1-4 класах. В даний час я є
класним керівником 3 – Г класу, де навчається і виховується 28 учнів. Лідерів у
класному колективі досить багато, тому робота вчителя для мене скоріше –
покликання. Маючи ненормований і не прогнозований день, я завжди перебуваю в
центрі уваги. Учні звертаються до мене щоденно зі всіма труднощами і
розчаруваннями, запитують поради і довіряють свої таємниці, а значить очікують
тісного взаєморозуміння.
За
3 роки навчання кожен з нас поклав свою цеглину у будівництво сімейного та
затишного класу – світлиці. А будівельний матеріал цей не простий, а особливий.
Він складається з найрізноманітніших почуттів та емоцій: мудрості,
взаємодопомоги, доброти, співчуття, милосердя та інше. Кожен з нас –
неповторна, унікальна особа, єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо,
з любов ю і пошаною відноситися до себе та інших, приймати оточуючих такими,
якими вони є , тобто з терпінням і повагою.
Суспільне
життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей як добро,
людяність, почуття патріотизму, власної гідності, самовідданості навряд чи
можна розраховувати на покращення ситуації в нашій країні.
У
своїй роботі вважаю головним виховання в учнів любові до рідного краю, гуманних
відносин до людей, шанобливого ставлення до воїнів учасників АТО.
Все
це неможливо зробити без тісного зв’язку патріотичного, морально-правового,
художньо-естетичного, трудового та родинного виховання.
Вирішуючи
задачу з багатьма невідомими я організовую роботу не тільки по «горизонталі»,
але й по «вертикалі». Особливу увагу приділяю роботі з обдарованими
дітьми,розвитку їх творчих здібностей та розширенню сфери інтересів.
Постійний
орієнтир для мене – педагогічна спадщина
В.О.Сухомлинського та К.Д. Ушинського. Повністю погоджуюсь з думкою
першого, що найбільш відчутним наслідком виховання є в тому, що людина стала
думати про саму себе, замислюватися над запитанням: що в мене є гарне, а що
погане? В. О. Сухомлинський недаремно писав: «Уміти відчути та зрозуміти душу
дитини – це вміння бачити в її очах складний духовний світ». А чого вартує його
метафоричне узагальнення:
«Наша сучасна колиска – це наше рідне село, рідна хата, мати, батько. З рідної
хати починається для нас наша Батьківщина»
Сьогодні
дитина милується,сприймає,відчуває красу рідної природи,рідного куточка землі,
на якій зростає,радіє, розвивається. Завтра дитина поїде в інше
місто , іншу область, а може
країну і
буде вже подібно сприймати деінде рідне,своє,але вже
духовно,естетично. В її пам’яті
закарбуються інші враження ,але
будуть міцніші ті,які закарбувалися
раніше: у дітей формуватиметься
любов до рідного краю,Батьківщини,свого куточка землі. Таким чином формуються патріотичні почуття,національна свідомість
та національна ідентичність.
Виховання
молодших школярів К.Д. Ушинський назвав «школою сердечності». Закликає частіше
педагогів-вихователів спиратися на щирість та наївність маленьких дітей, а не
намагатися навчати, вказувати і розпоряджатися їхніми думками.
Основними
вимогами до своєї особистості як до класного керівника, вважаю: педагогічну
майстерність; суспільно-гуманістичну спрямованість; ерудицію і культурний
кругозір; моральний авторитет; педагогічний такт; любов і повагу до дітей;
творчий підхід; постійне підвищення кваліфікації.
Я
мрію, щоб дороговказом моїм учням на життєвому шляху були слова великого
учителя, звернені до них:
Досить давно у своїй практиці успішно застосовую проектні технології.
Цей метод розвиває пам’ять,мислення,увагу,допомагає
зосередитись на основних аспектах і дрібних деталях.
Вся
система моєї
виховної роботи спрямована на те, щоб
без фізичних і психічних навантажень вихованців, на основі позитивних
емоцій, оптимістичного ставлення до
життя, виховати високоморальну, високодуховну особистість. Допомогти їй
реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти і відстоювати свою
позицію в житті, пізнати і зрозуміти оточуючих навколо себе, бути здатною до
самореалізації, самовираження, самоорганізації.
У
класному колективі активно і успішно діє учнівське, самоврядування. Так діти
мають можливість розвивати свої організаторські здібності, громадську активність,
проявляти власну ініціативу.
Виховна
діяльність у нашому класі досить різноманітна і поєднує в собі нові форми та
методи роботи. Серед традиційних – години спілкування, класні збори, свята,
операції, виставки-конкурси, інтелектуальні ігри, турніри. Застосовуються і
нетрадиційні – тренінги, проекти, фестивалі, калейдоскопи, анкети думок,
пошукові ігри, акції-милосердя, художні галереї, колажі.
Їх
використання вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в
різних видах соціально значущої діяльності; методи педагогічного впливу;
соціальної взаємодії; самоорганізації життєдіяльності школярів.
Реалізуючи
ці принципи, разом
з класним колективом, крок за кроком, провели ряд незабутніх виховних годин:
«Дев’ять негідних речей»(за методикою В. Сухомлинського), «Правовий букварик»,
«Школа – наш дім, ми господарі в нім»(за правилами Костянтина Ушинського),
«Бути гідним скрізь і всюди, щоб нести вам радість люди!»(районний семінар
директорів – 2010р.), «Мої батьки – приклад для наслідування», «Хай буде мир на
славній Україні!»(звернення батька – учасника бойових дій), «Чарівні слова»,
«Дружба - велика сила», «Ремесла мого краю», «Ціна 1 хвилини», «Українські
козачата», «Моя ти, мово, калинова!», «Ми будемо здорові повсякчас», «Посієш
звичку - пожнеш характер», «Сімейні реліквії». Показали багато виховних заходів
на сцені школи:
«Новий рік уже в дорозі», «Свято гумору та сміху»(2012р.), «В подарунок мамі»,
«Золотий калейдоскоп» (2013р.), «Казкові реверанси у країні Доброти»,
«Знай!Люби!Бережи!»(2014р.), «Україна – душа моя!»(жовтень 2015р.).
Крім
того, слід згадати про чудові міні-проекти,
інтелектуальні ігри, які здійснюються силами вчителів-предметників, учнів і
батьків нашого класу, участь у конкурсах малюнків,виставках і композиціях власними
руками, рейдах та операціях по догляду за природнім довкіллям, екскурсіях по
визначних пам’ятках культури нашого краю (м. Львів, м. Тернопіль, м. Броди),
інсценізаціях та диспутах на задану тематику.
У своїй
професійній діяльності ,особливо у практичній її частині,намагаюся часто
використовувати такі перлини народної творчості ,як прислів’ я,приказки,народні
афоризми,етичні повчання,думи,притчі,легенди. Спираючись на методичну спадщину
відомих педагогів минулого і сучасного світу,привчаю дітей самостійно складати
твори-мініатюри,оповідання,казки. Мій
досвід засвідчує,що учні дуже люблять такі експромти. Ось приклади деяких
творінь моїх вихованців:
·
Добрим бути зовсім
непросто. Не залежить доброта від росту. Добро приносить людям радість і не
вимагає нагороди. Добро – це все найкраще зроблене для людей, для своєї сім ї ,
для природи !
Я
зажди допомагаю дома мамі та сестрі, пропоную свою допомогу хворій подрузі. А
одного разу мені довелося їхати переповненим автобусом. Ось зупинка. Зайшла
старенька бабуся. Вільних місць не було. Я швиденько встала і сказала :
«Сідайте, будь – ласка !». Бабуся мені щиро подякувала.
Зимою
я зробила для пташок годівницю. Пташкам потрібно багато неба і трішки нашої
доброти. (Анастасія Стасишин, 1 клас)
·
Жила собі на світі
дівчинка Катруся. У неї було бажання відвідати чарівну країну Доброти. Однієї
літньої ночі Катрусі наснився сон. Вона вирішила поїхати до лісу. Цей ліс був
країною Добра.
Дівчинка
сіла в автобус і поїхала за місто, в ліс. Але раптом пішов дощ. Катруся
намокла. Та ось її хтось покликав. Це був великий Грибок. Він запропонував їй
сховатися та перечекати дощ під великим капелюхом. Коли дощ скінчився, Катруся
вирушила у дорогу, подякувавши Грибочкові. Раптом шлях дівчинці перекрило
джерело. Пташка , яка сиділа на іншому березі джерела сказала, що перевезе її.
Катруся сфотографувала пташку на пам’ять і щиро подякувала.
Катруся
задивилася на красу чарівного лісу і не помітила , як заблукала. Вона дуже
злякалася, почала кликати на допомогу. Але ось у кущах щось заворушилося. Це
був їжачок. Він допоміг дівчинці вийти з великого лісу. Їжачок помахав на
прощання лапкою. Автобусом вона повернулася додому.
Дівчинка
ще довго згадувала друзів, з якими познайомилася у сні. Вона зрозуміла, що
країна Добра знаходиться у нашому серці і в душі.
(Вікторія Волошин , 2 клас.)
·
Одного разу Павлик
знайшов на землі гаманець. Він роздивився по сторонах , але нікого поряд не
побачив. Хлопчик пройшовся по алеї, проте не помітив , щоб хтось щось шукав.
Це
був спекотний день. Сонце світило так яскраво, що хотілося сховатися. Павлику
дуже закортіло спробувати холодного морозива, що продавалося поблизу. А поруч ,
в кінотеатрі , мав розпочатися улюблений фільм. Хлопчик навіть підійшов до каси
за білетами, але не зміг витратити чужі гроші. І раптом він помітив на лавочці
заплакану дівчинку, вона загубила той самий гаманець і тепер не могла поїхати
додому.
Павлик
дуже зрадів , що зміг допомогти дівчинці. Вона радісно усміхнулася , коли
побачила свій гаманець. Допомагати ближньому завжди приємно і радісно! .
(
Назар Болюбаш , 3 клас .)
За
допомогою таких завдань удосконалюється мова, мовлення, збільшується активний
словниковий запас слів. Тому ,з огляду на це ,я запропонувала своїм вихованцям
вести спеціальні блокноти-книжечки.( наприклад : «Книжечка матінки Природи», «Чудова моя Батьківщина»)
Важливо,щоб
при цьому звучала б чарівна музика, рідна барвиста мова ,щоб серця дітей
захоплювалися неповторною красою українського слова.
Батьки
учнів – це активні рушії процесу виховання всесторонньо
розвиненої,гармонійної особистості. Єдність сім’ї та освіти не лише розумно
спрямовує виховний процес,а й збільшує його силу і можливості.У роботі класного
керівника така допомога є необхідною і потрібною,адже гуртом справа швидше та
злагодніше просувається.
Батьківський
комітет,перебуваючи у тісному контакті з класоводом, з радістю бере участь в
організації групових,шкільних та позашкільних заходів,активно співпрацює з
учнівським комітетом та адміністрацією школи.Звісно,найбільш ефективною є
допомога батьківського комітету в оновленні та поповненні матеріально-технічної
бази класу. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди,зустрічі
за «круглим столом», анкетування,екскурсійні поїздки,родинні свята,творчі
звіти. Під час проведення батьківського всеобучу знайомлю батьків з новинками
педагогічної літератури для них,моделюю дидактичні ситуації,які б допомогли
батькам розв’язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування
з власними дітьми.
Нашою
спільною традицією є святкування річниці школи,оформлення тематичного альбому:
«Дзеркало юних книголюбів»,вікторин «Школа гарних манер»,презентацій обміну
досвідом,пам’яток корисних порад однокласникам,благодійних ярмарків на
підтримку дітей-сиріт та допомогу воїнам АТО(У жовтні 2015 року було передано
1001 гривню зібраних коштів).
Таким
чином,я намагаюся привчати учнів до дотримання шкільного режиму,зразкового
навчання,збереження історичних пам’яток
свого народу, прагнення до розширення
читацького кругозору, шанобливого ставлення до
природних ресурсів, свідомого ставлення до національних здобутків нашої держави
і місць історичної слави українських козаків.
У
навчально-виховній роботі зі своїми учнями керуюся Конституцією
України,Концепцією громадянського виховання,Національною програмою «Діти
України»,Законами України «Про загальну середню освіту»,нормативними
документами,наказами,розпорядженнями Президента України,Міністерства освіти та
науки,обласного управління та районного відділу освіти.
Я
дуже сподіваюся,що мої учні зможуть інтереси суспільства ставити вище
своїх,матимуть гостре відчуття відповідальності,житимуть по законах
совісті,будуть жертовними,сміливими,активними,чесними та справедливими.
Підсумовуючи, можна сказати,що всі проведені мною
виховні справи формують і стимулюють бажання вихованців до само- презентації,де
розкриваються все нові,невідомі до цього часу таланти та риси характеру їхніх
однокласників. У процесі вирішення складних педагогічних ідей,була проведена
спеціальна робота з виховання почуттів учнів,становлення важливих ціннісних
орієнтацій і емоційно забарвленої лексики.
1.3. Висновки
Розумове,морально-естетичне,загалом
ціннісне виховання молодших школярів – дуже складний процес,що включає в себе
становлення світоглядних переконань,ідей і творчої цілеспрямованості розуму в
тісній єдності з працею, суспільною активністю особистості; поєднує в собі навчально-виховний процес у школі і життя в
суспільстві.
Учитель
творить людину. У справжнього вчителя найважче і найрадісніше — життя, робота,
творчість. Він має володіти надзвичайно тонкими інструментами, якими впливає на
людську душу,та які постійно вдосконалюються. Наше життя (життя вчителя) пов’язане з
постійним збагаченням інтелекту, нестандартним розв’ язанням будь-яких проблем.
Це невпинний пошук і
творення найдосконаліших методів, прийомів.
Людське серце завжди відкрите для справедливості,
благородності,щирості,добра.
А
зустріч з духовним,прекрасним,ціннісним викликає у школярів потребу самим
творити все це в їх безпосередньому теперішньому шкільному чи домашньому житті.
Помічаю,що діти стали соціальнішими,емоційнішими,в них виразніше виявилась
здатність і бажання реалізувати почерпнуті,схожі,можливо подібні життєві
ситуації в їх реальному повсякденні: у школі,вдома,в широкому спілкуванні.
Цінне
для мене,як вчителя і те,що учні навчилися запалювати в своїх голівках
своєрідні вогники думок — яскраві,світлі,дуже часто неймовірні. Якби не
творчість,не творення казок,думки дітей були б плутаними,невиразними,а мислення —
хаотичним.
Я
переконалася, що між естетичними почуттями і словниковим багатством мови існує прямий зв’язок. Що цікавішим є твір і незвичніша ситуація, в
якій уявно чи реально перебувають діти, тим сильніша гра дитячої свідомості,
тим несподіваніші образи,які створюють
діти.
Після навчання в
початковій школі дітей очікує наплив великого обсягу інформації,в кілька разів
більшої,ніж у початкових класах, котру їм потрібно буде подолати. А для
того,щоб успішно поєднувати навчання і виховання у подальшому,необхідно
урізноманітнювати і застосовувати найновіші ідеї педагогів-новаторів у житті
середньої школи. Найважливіше,на мою думку, добитися того,щоб цей процес не був
сухим,важким,одноманітним і механічним змушуванням до співробітництва.
1.4 Рекомендації
Сутність
виховання ціннісних орієнтацій у дитини
вбачаю у систематичному , терплячому , тривалому впливі на розум дитини, а саме
:
Ø Педагогові
, окрім різноманітного багажу знань , потрібно набувати таких людських якостей
, як сердечність і доброзичливість ,володіти здатністю перейматися чужими
негараздами , бідами .
Ø Наша
місія – бути творцями дитячого щастя, лікарями і цілителями дитячих душ .
Ø Від
вчительського впливу нашим вихованцям має хотітися стати хорошими , а бажання
це утверджується лише тоді , коли людина в чомусь бачить саму себе , пишається
собою , переживає почуття гідності творця .
Ø Нам
необхідно знати дітей , їхні сильні і слабкі сторони , бережливо торкатися
ніжної душі та серця .
Ø Перш
, ніж думати про знання , потрібно збудити в учнів людську гідність , непомітно
проникнути у внутрішній світ кожного .
Ø Щоб
мати доступ до дитини , важливо трішки стати нею самою . Умовно кажучи , потрібно
на якийсь час забути , що ти учитель і бачити в своєму учневі друга й однодумця
.
Ø Необхідно
знаходити індивідуальний підхід до дітей і створювати умови для вибору дитиною
власної світоглядної позиції .
Ø Найкращий
шлях до серця школяра – через казку , цікаві ігри , мистецтво , дитячу
творчість .
Ø Найголовніше
джерело формування і виховання добрих відносин – природа . Саме серед природи ,
що є багатою на живі образи , легше думається та краще фантазується .
Ø Щоб
запобігти безсердечності , слід виховувати школярів у дусі турботи і тривоги
про живе , розвивати вміння порівнювати , аналізувати та узагальнювати вчинки
товаришів .
Ø День
дитини і вчителя повинен починатися з емоційного заряду роботи . Навчально – виховний
процес має бути у тісному
зв’ язку із зарядом доброти і
моральності .
Щиро бажаю усім
класним керівникам цілеспрямованості , терпіння , енергійності у прийнятті
оціночних суджень , що стануть своєрідним імпульсом до адекватного самоаналізу
. Нехай пріоритетними для вас будуть такі активні методи , що спрямовані на
самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення й постійної
ініціативи з вашої сторони .
Опис виховної системи
роботи класного керівника
Гринчишин Олени
Дмитрівни
- вчителя початкових
класів Золочівської ЗОШ №2
ім. М. Шашкевича
Гринчишин О.Д.-
класний керівник – учитель,якому доручена організація і спрямування виховного
процесу 3-г класу Золочівської ЗОШ №2 ім. М.Шашкевича.
Учитель Гринчишин
О.Д. у дорученому класі відповідає за навчальну та виховну роботу з учнями.
Згідно за Статутом,класний керівник Гринчишин О.Д. працює за такими напрямами:
- проводить
виховну роботу в тісному співробітництві з іншими
вчителями-предметниками,повсякчас контролюючи навчальний процес і систематично
перевіряючи щоденники підопічних(раз на тиждень);
- добивається
єдності педагогічних вимог до учнів із боку школи та сім’ї, підтримує
постійний тісний зв’язок із батьками,що позитивно впливає
на згуртування класного колективу:між однокласниками немає вагомих
непорозумінь,відсутні бійки між дітьми;
- організовує у
разі необхідності своєчасну навчальну допомогу учням:школярам,котрим важко
вчитися через хвороби або за інших причин,допомагають однокласники;
- веде встановлену
документацію по класу,подає керівництву школи відомості про
успішність,відвідування та поведінку школярів,стежить за станом їх щоденників;
- проводить
заходи,які сприяють зміцненню здоров’я
учнів
(спортивні змагання,турніри,естафети,у
яких учні посідають призові місця,отримуючи подарунки за кошти фонду
класу),розвитку їх
естетичних
смаків і вихованню патріотичних почуттів(екскурсії за історичними місцями та до
музеїв,позаміські подорожі до Львова,Тернополя;культпоходи до цирку і
кінотеатру;діти беруть активну участь у шкільних конкурсах малюнків за
різноманітними темами,конкурсних виставках дитячих поробок та сувенірів «Осінні
чудеса»,де неодноразово клас посідав призові місця;проведенні акцій Милосердя
та благодійних ярмарків,за що оголошено подяку дирекцією школи;діти активно
займаються суспільно-корисною працею).
Учитель
Гринчишин О.Д. вважає головним,що визначає зміст організаторської
функції,згуртування учнів класу в єдиний дружній колектив. Щоденно привчає
вихованців до дотримання шкільного режиму,єдності педагогічних вимог до учнів
із боку вчителів,які працюють у класі, та батьків. Олена Дмитрівна допомагає
учням виробляти вміння й готовність жити та працювати в єдиному
колективі,спрямовувати свої зусилля на потрібні суспільству справи:добре вчитися,бути
працьовитими,берегти природу і охороняти її багатства,турбуватися про
збереження загальнолюдських культурних цінностей,зразково поводитись,допомагати
старшим.
Класний керівник
організовує та проводить різноманітну позакласну і позашкільну роботу з
учнями,бере участь у здійсненні педагогічного всеобучу батьків(заплановані
бесіди на батьківських зборах),спрямовує роботу батьківського
комітету,проводить заходи,які відповідають віковим та індивідуальним
особливостям учнів,завжди активна,допомагає іншим класним керівникам у
вирішенні різноманітних проблем виховання учнів молодшого шкільного віку.
Олена Дмитрівна
тактовна,ввічлива,толерантна,користується повагою серед вчителів,учнів та їх
батьків.
2. Список використаної
літератури
1. Гагарін М.
Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних
почуттів // Почат. школа. – 2006. - №1. – С. 55-58.
2. Дідиченко
Н.В. Заняття з розвитку мовлення у 1-4 класах // Почат. навч. та вихов. – 2007.
- №30(142). – С. 13-16.
3. Одинцова Г.,
Козлюк Я. 120 розповідей про письменників. – К:Наш час, 2006. – 185 с.
4. Красоткіна Н.
Виховні заходи. 1-4 клас. – Тернопіль, 2006.
5. Маковецька Т.
Цілющі скарби рідної землі // Початкова школа. – 2010. - №7
6.Павленко Л.
Казкар-добротворець української «Школи-радості» // Почат. освіта. – 2006. -
№38. –С. 11-12.
7. Приходько
Ю.А. Доброму скрізь добре // Почат. навч. та вихов., – 2007. - № 9-10. – с.
2-21.
8. Сухомлинський
В. Казки школи під Голубим небом: Казки, притчі, оповідання / Упоряд. О. В.
Сухомлинська. – К.:Освіта,1991.-191с.
9.Сухомлинський
В.Серце віддаю дітям.:Вибр.тв.:У 5 т.-Т.3.-с.9-80.
10.Стребна
О.В,Соценко А.О.Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової
школи.-Х.:ВГ»Основа»,2008.
11.Шульга
Л.Діагностика сформованості моральних переконань в учнів початкових класів//Почат.школа.-2005.-№2.-с.4-6.
Немає коментарів:
Дописати коментар