Тема: «Прикраси для ялинки».
Мета: продовжити роботу з удосконалення вмінь і навичок працювати з
папером, виготовляти з нього вироби; ознайомити з процесом виготовлення
новорічних та різдвяних прикрас; розвивати фантазію, творчі здібності,
наполегливість; виховувати повагу до народних звичаїв і традицій.
Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна карта
«Виготовляємо новорічні прикраси», зразки новорічних та різдвяних
прикрас; для індивідуального користування — кольоровий папір, олівець,
ножиці, клей ПВА, пензлик, нитки, шаблони
Тип уроку: комбінований.
Методи і прийоми роботи:розповідь, бесіда, пояснення, гра, практична
робота, інструктаж.
Хід уроку
І. Організаційний момент:
1. Перевірка готовності до уроку.
2. Упорядкування робочих місць.
ІІ. Актуалізація опорних знань:
– Що виготовляли на попередньому уроці?
– Які свята відзначають узимку?
– Які звичаї й традиції, пов’язані із зимовими святами, ви запам’ятали?
ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності:
– Сьогодні ми продовжимо знайомство з традиціями, обрядами та
звичаями відзначання новорічних та різдвяних свят. Дізнаємося про
свято Різдва Христового та ознайомимося з колядками. Виготовимо
підвіску «Ялинка».
IV. Засвоєння нових знань:
1. Розповідь вчителя:
– Січень — перший місяць року. Традиційно на нього припадає
– Січень — перший місяць року. Традиційно на нього припадає
найбільше свят. Одним із найвеличніших, найбільших зимових свят є
Різдво Христове. Свято Різдва дійшло до нас з давніх часів. Це день, у
який народився Ісус Христос. Сьогодні наш народ повертається до
традицій Різдва, і знову, як і багато століть тому, звучать від села до
села, від господи до господи, від родини до родини різдвяні мелодії, по
всьому світу сповіщають про народження Божого Сина.
– Святкування Різдва Христового розпочинають з надвечір’я Різдва —
Святвечора. Шостого січня нічого не можна робити, тільки готувати
святу вечерю. Готують 12 пісних страв (бо було 12 апостолів): боби,
рибу, пироги з капустою, голубці, картоплю з часником, сливи, кутю,
узвар тощо. Напередодні Різдва всі повинні бути вдома, не можна
сваритися, а навпаки, треба миритися навіть із ворогами. Коли
заходить сонце і на небі з’являється перша зірка, до хати вносять
«дідуха» — обжинковий сніп. Його ставлять на покуті.
– Господар бере хліб і кутю та благословляє худобу, доторкнувшись
– Господар бере хліб і кутю та благословляє худобу, доторкнувшись
тричі до її голови. Далі виходить на подвір’я й тричі промовляє:
«Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти. Коли не йдеш, то не йди і на
жито, пшеницю і всяку пашницю, іди краще на моря, на ліси та на круті
гори, а нам не роби шкоди».
2. А ще одним із найпоширеніших звичаїв в Україні є вертеп — веселе
різдвяне дійство з піснями, жартами, короткими виставами, яке
влаштовували мандрівні музики й актори. Важливим атрибутом
різдвяних свят є багатопроменева зірка.
3. Слухання колядок.
4. Фізкультхвилинка.
V. Інструктаж:
1. Демонстрація зразка й технологічної карти.
– На новорічні та різдвяні свята прикрашають ялинки. Ось і ми сьогодні
виготовимо новорічну прикрасу — підвіску «Ялинка».
5. Послідовність виготовлення підвіски «Ялинка» (мал. 19).
5. Послідовність виготовлення підвіски «Ялинка» (мал. 19).
Мал 19.
1. Виріжте з кольорового паперу чотири заготовки за допомогою шаблону.
2. Зігніть конуси й склейте.
3. Зберіть усі деталі на нитку з петлею в порядку, показаному на малюнках.
VI. Практична робота.
Учні виготовляють підвіску за технологічною картою. Учитель спостерігає за
роботою, проводить додатковий інструктаж, допомагає. Нагадує
послідовність нанизування конусів на нитку. Пропонує учням подумати над
змістом приказок: «Без трудів не їсти пирогів», «Який майстер, така й
робота».
VІІ. Підсумок уроку:
1. Виставка дитячих робіт.
1. Виставка дитячих робіт.
Учитель організовує виставку робіт, аналізує якість виробів. Пропонує
пояснити зміст приказок. Узагальнює відповіді учнів.
2. Підсумкова бесіда:
– Які зимові свята ви знаєте?
– Коли святкують Різдво Христове?
– Які звичаї й обряди припадають на зимові свята?
– Хто з вас знає колядки?
– Що ви сьогодні виготовляли?
– Чи задоволені ви своєю роботою?
3. Прибирання робочих місць.
Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів
1. Формування навичок швидкісного читання.
2. Вироблення догадки під час читання.
3. Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання.
„Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе”
В.О.Сухомлинський
1. Формування навичок швидкісного читання.
Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання ставлять перед собою вчителі початкових класів.
Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.
Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга – це ланка, яка зв”язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.
Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов”язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв”язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного читання в наступних класах.
Без високої культури читання, акцентував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту.
Гуманізація школи і спрямованість школи на розвиток особистості поставили перед початковою школою проблеми формування в учнів інтересу до читання, навичок осмисленого читання, елементарного літературного і морально-естетичного розвитку, формування читання, як між предметного вміння.
Наша мета в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача, що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання, способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою (тобто читацькими, мовними, навчальними вміннями).
Наше головне завдання:
- запалити в дитячому серці вогник допитливості;
- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;
- формувати мовленнєві вміння;
- розвивати інтерес до читання;
- розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність;
- розвивати увагу, пам”ять, спостережливість, творчі здібності;
- пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;
- забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці;
- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
- виховувати національну самосвідомість, духовність.
Починаючи з першого класу, вчителі початкових класів працюють над формуванням навичок техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв”язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учнів, викликатиме негативні емоції, негативний результат. Саме тому на своїх уроках читання вчителі намагаються застосовувати різноманітні інноваційні технології, прийоми і вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і вимову дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів.
Беручи до уваги все вище сказане , переконуємось, що вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну мовнорухову реалізацію. На швидкість реалізації зв”язку – буква – звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами ( 1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання ( спосіб читання, правильність, швидкість).
Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі графічних образів слів, що накопичуються в учнів. Накопичення цих образів – важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці вчителі неодноразово повертають учнів до тексту, щоб вони його перечитали, знайшли відповіді на поставлені запитання, вчать самостійно виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і обов”язково зачитувати відповідні його частини.
Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Тому вони намагаються ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання, спеціально добирають тексти для окремих учнів чи групи учнів, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.
Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Слухо-моторна реалізація сигналу затримується впізнаванням слова. Цей процес відбувається швидше, якщо учень знає слово, вживав його. А отже вчителі намагаються дбати про збагачення активного словника учнів, що відбувається як під час говоріння, так і під час слухання: накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні, структурно-граматичні). На кожному уроці проводять слухання (розповідь вчителя, читання текстів, прослуховування грамзаписів), відповідно добирають матеріал для слухання (залежно від словникового складу та змісту навчальної статті).
Постійно проводять словникову роботу. Одним з її видів є „тлумачне” читання.
Активно практикують читання вголос, таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені змогу контролювати увесь процес, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.
У читанні мовчки виключають озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється „поле читання”. Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Однак читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно. Тому практикують цей вид читання на кожному уроці (7-8 хвилин) з урахуванням вікових можливостей дітей. Цей вид читання використовую в первинному читанні, для одержання з тексту певної інформації, у переказі, під час добору заголовків, підготовки дітей на запитання, опрацюванні художніх засобів тощо.
У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), напівголосне, вибіркове, партитурне, читання в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх явчителі намагаються постійно практикувати на своїх уроках.
Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, запам”ятовуються граматичні форми, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі читання. Формування висловлювань під час роботи над текстом має бути в центрі уваги вчителя. Вирішенню цього завдання сприяють смисловий аналіз (відповіді на запитання), композиційний (визначення структури тексту), лексико-стилістичний (аналіз мовних засобів), емоційно-образний (формування емоційного досвіду дитини) тощо.
Переказ – це ефективний засіб розвитку вмінь висловлювати свої думки. Вчителі пояснюють учням недоліки у вимові, у доборі слів, творенні форм, побудові речень. Основним недоліком переказу є бідність мовлення (невиразність, схематичність). Усунення такого недоліку досягається змістовною роботою над мовними засобами, структурою речень до початку переказу.
Розвиткові вмінь зв”язно висловлювати свої думки сприяє і творча робота на основі тексту. Це може бути переказ із зміною особи, переказ тексту від однієї з дійових осіб. Особливо часто практикую складання оповідання за аналогією.
Актуальними формами роботи на уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.
У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів:
- підготовча робота до читання тексту;
- первинне читання;
- повторне читання тексту;
- аналіз фактичного і образного змісту;
- узагальнююча бесіда за змістом;
- виразне читання тексту;
- творча робота на основі тексту.
Основними шляхами удосконалення техніки читання вважають:
- збільшення слухового та зорового сприйняття тексту;
- збільшення кута зору;
- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);
- формування стійкої уваги;
- ліквідація регресії при читанні;
- збагачення словникового запасу учнів;
- розвиток артикуляційного апарату дитини.
Розвиткові читацьких вмінь сприяють:
- слухові і зорові диктанти;
- списування текстів;
- читання з прискоренням;
- скоромовки;
- читання за диктором декілька разів з поступовим прискоренням (до скоромовки).
Також приділяється увага щодо стійкої пам”яті учнів, збагаченню їхнього активного словника:
- зацікавлюю учнів процесом читання;
- не допускаю перевантаження;
- підтримую тісні контакти з сім”ями.
Тема. Жовте листячко летить, під ногами шелестить.
Поширення речень образними словосполученнями.
Мета: вчити висловлювати свої думки в логічній послідовності; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати їх активний словник, творчі здібності, спостережливість; виховувати любов до природи.
Обладнання: репродукція картини І. Левітана “Золота осінь”, запис твору П.І. Чайковського “Пори року.”
Хід уроку
1. Організація класу
2. Психологічний настрій учнів на урок
3. Актуалізація опорних знань
3.1. Звучить музика Чайковського “Пори року”
- Уважно послухайте вірш і скажіть, про яку пору року говориться в ньому.
Листочки – парашутики,
Як стомлені пташки,
Летять і опускаються
На трави і стежки.
Листочків – парашутиків
У лісі не злічити –
То осінь опускається
Бо хоче відпочити.
3.2. Розповідь учителя
Осінь хазяйнує скрізь, куди не глянь. Прибрала золотом сади, парки, ліси, струшує додолу жовте, багряне листя. Дивишся і милуєшся: чарівниця пофарбувала усе навколо в червоні й жовті, багряні й мідні кольори.
4. Повідомлення теми і мети уроку
4.1. Входить до класу дівчинка-Осінь:
- Про мене Т.Г. Шевченко сказав так:
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя по діброві,
Гуляють хмари, сонце спить.
- Про які ознаки осені ви дізналися?
4.1.1. Читання віршів про осінь учнями
- А які вірші про осінь ви знаєте?
4.2. Змагання
- Не тільки вірші прославляють осінь. Зараз позмагаємось, хто найбільше знає народних приказок про осінні місяці.
Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.
Як вересніє, то й дощик сіє.
Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.
Жовтень ходить по краю, та й виганяє пташок з гаю.
Листопадовий день, як заячий хвіст.
Листопад не лютий, проте запитає, чи одягнутий, чи взутий.
5. Робота з репродукцією картини І. Левітана “Золота осінь”
- Як ви гадаєте, до якого місяця осені цей пейзаж найбільше підходить?
- Яку назву цій картині ви б дали?
- Яку назву дав їй художник? Чому?
- Які почуття викликає цей пейзаж?
5.1. Поетична хвилинка
- Послухайте вірш Л. Талалай “Осіннє листя” і дайте відповідь на питання: як називається таке явище, коли опадає листя?
Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.
Від вітру коливаються
Пожовклі дерева.
А листя з них зривається
І пісеньку співа:
- Веселі танцюристи ми
Кружляєм в висоті, -
Листки, листочки, листики
Червоні й золоті.
Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.
(Листопад, падолист)
- Коли це найчастіше буває?
5.2. Поширення речень образними словосполученнями:
5.2.1. Гра «Полікуй слова»
Стурбовані д__рева, ніжна бері__ка, с__рдитий вітер, осін__є вбран__я, л__стопадовий дощ.
5.2.2. Творча робота. (Текст надрукований на аркушах і знаходиться на кожній парті). Зашуміли... (стурбовані) дерева, бо... (безжальний) вітер зриває з них... (осіннє вбрання). Не сумуйте, дерева, це ж справжній... (листопадовий) дощ. Ось міцно взялись за руки листочок... (ніжної берізки) та ... (зажуреного клена). Ніби у весільному танку закружляло... (осіннє вбрання). Ніжним, м’яким, різнобарвним килимом встелилось листя на землю.
5.3. Робота в групах
Для вас, “Чомучки”.
- Чому так в народі кажуть: “Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку”.
- А чому восени листочки змінюють колір?
5.4. Слово “Інформаційному центру”
Зелений колір листю надає хлорофіл. Влітку хлорофілових зерен утворюється багато, а восени тепла і світла менше, тому і хлорофілу утворюється менше. Крім хлорофілу в листях є речовини жовті, червоні, жовто-гарячі.
6. Підсумок. Інтерактивна вправа. Рефлексія.
- Що стимулювало вашу творчість?
- Що ви можете сказати про робочу обстановку на сьогоднішньому уроці?
- Що ви б хотіли робити індивідуально, а що групою?
ТАБЛИЦІ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧИСЕЛ. ЗАДАЧІ НА ДВІ ДІЇ. ВИРАЗИ З ДУЖКАМИ
. ТАБЛИЦІ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧИСЛА 5 З ПЕРЕХОДОМ ЧЕРЕЗ ДЕСЯТОК. ВИРАЗИ ЗІ ЗМІННОЮ.
ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНОЮ ЗАДАЧЕЮ
Мета: ознайомити учнів з таблицями додавання і віднімання числа 5 з переходом через десяток; формувати вміння використовувати прийоми обчислень для розвитку навичок швидкої лічби; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення математики.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Завдання 117
— Які овочі міг віднести син?
Завдання 118
— Прочитайте відповіді. Який вираз «зайвий»? (9 + 3)
5 грн. + 5 грн.
75 к. + 25 к.
25 грн. - 13 грн.
50 к. - 10 к.
1 грн. - 30 к.
50 к. + 50 к.
3. Гра «Ланцюжок»
Числа
|
Знайти
|
Числа
|
Знайти
|
9 і 2
|
суму
|
20 і 30
|
суму
|
12 і 10
|
різницю
|
11 і 4
|
різницю
|
30 і 8
|
суму
|
8 і 3
|
суму
|
12 і 4
|
різницю
|
27 і 7
|
різницю
|
8 і 3
|
суму
|
20 і 30
|
суму
|
27 і 7
|
різницю
|
11 і 4
|
різницю
|
Установи закономірність і запиши числа, вставляючи пропущені.
2; 22; 3; 33; 4; ...; ...; 55; ...; ...; 7; ...; ...; 88; ...; 99.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми складемо таблиці додавання і віднімання числа 5 з переходом через десяток.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання 119. Колективне опрацювання матеріалу
— За записами поясніть додавання і віднімання чисел з переходом через розряд.
— Перевірте результати обчислень за таблицями.
— Прочитайте таблицю додавання (віднімання) числа 3, починаючи від найбільшого результату.
— Прочитайте тільки результати таблиці.
— Прочитайте результати від найбільшого числа до найменшого.
— Затуліть лінійкою відповіді таблиці та розкажіть їх по пам’яті.
Завдання 120
Перший стовпчик — з коментуванням, решту прикладів — самостійно.
Завдання 121
Учні вимірюють довжини ланок, один учень біля дошки пояснює, як обчислити довжину ламаної. Після цього учні креслять ламану з двох відрізків завдовжки 2 см і 3 см.
Завдання 122. Усне виконання завдання
Учні «ланцюжком» розв’язують приклади.
Завдання 123. Колективне опрацювання матеріалу
Після колективного ознайомлення зі змістом задачі учні, скориставшись планом, за умовою спочатку знаходять відповідь на перше питання, а потім — на друге.
Завдання 124
Учні креслять відрізок KL, на 5 см коротший від АВ.
Завдання 125. Самостійне виконання завдання
Один учень працює біля дошки.
Завдання 126*
— Як набрати 1 л води банками місткістю 3 л і 5 л?
3
|
5
|
3
|
0
|
0
|
3
|
3
|
3
|
1
|
5
|
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
8 + 5 = 8 + 2 + 3 = ...
7 + 5 = 7 + 3 + ...
6 + 5 = 6 + 4 + ...
12 - 5 = 12 - 2 - 3 = ...
11 - 5 = 11 - 1 - ...
13 - 5 = 13 - 3 - ...
На виставці авторської ляльки Олени Задорожної 26 осіб відвідали майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки. 20 дівчаток виготовляли ляльку. Скільки дітей не брали участь у виготовленні ляльки-мотанки?
— Знайдіть значення виразів:
2 + в, якщо в = 3; 5; 6; 9;
а + 3, якщо а = 10; 9; 8; 7.
• На торті запалили 5 свічок. Дві з них загасили. Скільки свічок залишиться? (Залишиться 2, оскільки 3 свічки згорять.)
• У Катрусі є батьки, 2 брати і сестра. У Сергійка — мама, бабуся, дві сестри і два брати. У кого сім’я більша? (У Сергійка родина більша на 1 особу.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Розкажіть таблицю додавання і віднімання числа 5.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 24, завдання 127; 128.
ТАБЛИЦІ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧИСЕЛ. ЗАДАЧІ НА ДВІ ДІЇ. ВИРАЗИ З ДУЖКАМИ
Урок 15. ПРИКЛАДИ ТА ЗАДАЧІ НА ЗАСВОЄННЯ ТАБЛИЦЬ ДОДАВАННЯ Й ВІДНІМАННЯ ЧИСЕЛ 2-5. МНОГОКУТНИК
Мета: закріпити знання вивчених таблиць додавання і віднімання; розвивати вміння розв'язувати задачі; формувати вміння використовувати прийоми обчислень для розвитку навичок швидкої лічби; виховувати уважність.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Завдання 127
— Прочитайте вирази з від’ємником 5.
Завдання 128
— Скільки всього фруктів мама дала хлопчикові?
2. Усні обчислення за таблицею
а
|
10
|
21
|
9
|
45
|
72
|
8
|
16
|
94
|
13
|
3 + а
|
13
| ||||||||
а - 1
|
9
|
• Серце дитини робить 80 ударів за хвилину, тоді як серце дорослої людини — на 10 ударів за хвилину менше. Скільки ударів за хвилину робить серце дорослої людини?
• Серце дитини робить 80 ударів за хвилину. Це на 10 ударів більше, ніж робить серце дорослої людини. Скільки ударів за хвилину робить серце дорослої людини?
4. Гра «Які числа пропущено?»
— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені.
3; 13; 4; 14; ...; ...; ...; ...; ...; ...; 8; 18; ...; ....
• До суми чисел 8 і 4 додати 13.
• Число 9 збільшити на 4 і додати 70.
• Число 11 зменшити на 3 і додати 31.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повторимо таблиці додавання і віднімання чисел 2-5 з переходом через десяток.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за підручником (с. 24-25)
Завдання 129. Усне виконання завдання
Завдання 130
Учні за шкалою лінійки і зразком складають і записують рівності.
Завдання 131
Один учень біля дошки розв’язує і пояснює.
Завдання 132
Після колективного ознайомлення зі змістом задачі учні ставлять питання, креслять схему і розв’язують задачу.
Завдання 133*. Самостійне виконання завдання у зошиті Учитель перевіряє.
Завдання 134
Учні обчислюють вирази і читають слово, розташувавши букви біля відповідей у порядку зростання. (Яблуко)
Завдання 135. Усне виконання завдання
— Які фігури не є многокутниками? (№ 4; 6; 7, бо многокутник — це замкнена ламана.)
— За якими ознаками многокутники поділяють на види: трикутники, чотирикутники, п’ятикутники?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
— Запишіть вирази, значенням яких є двоцифрове число.
2. Знаходження значень виразів зі змінною
— Знайдіть значення виразу: 13 - а, якщо а = 4; 5; 10; в + 5, якщо в = 7; 8; 10.
• У Тетянки було декілька марок. Після того, як вона подарувала брату 5 марок, у неї залишилося 9 марок Скільки марок було у Тетянки?
На дошці — коротка умова задачі:
Було — ?
Подарувала — 5 м.
Залишилося — 9 м.
Учитель звертає увагу, що те, що було — це і те, що подарувала, і те, що залишилося.
• Зазвичай трирічна дитина має 20 зубів. Це на 12 зубів менше, ніж у дорослої людини. Скільки зубів у дорослої людини?
• Скільки двоцифрових чисел можна записати за допомогою цифр 1; 5; 7? (Цифри не можна повторювати.) (15; 17; 51; 71; 57; 75)
• У сім’ї 7 дочок. Кожна з дочок має одного брата. Скільки у цій сім’ї хлопчиків? (1 хлопчик)
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчалися на уроці?
— Як оцінюєте свою роботу?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25, завдання 136; 137.
ДИВИСЬ ТАК, ЩОБ ПОБАЧИТИ; СЛУХАЙ ТАК, ЩОБ ПОЧУТИ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО
Мета: учити учнів розуміти текст; виділяти головне, аналізувати, спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажання користуватися його красою та силою.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте, запам'ятовуйте!
Зранку злива здивувала —
Всю пилюку позмивала: З листя,
з прутиків лози. Із сухої дерези.
Після зливи і грози —
Світ чистіший від сльози.
Г. Чубач
2. Читайте, знайдіть «зайве» слово Вода, водичка, підводний, водій, водяний. Мило, милуватися, мильниця, милитися, мильце. Гуси, гусячий, гусінь, гусак, гусятниця.
3. Розпитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гро «Хто краще?»
Конкурс на кращого читця вірша Дмитра Павличка «Небеса прозорі».
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Прочитайте.
сд Я рмф X тпо Онт Чзвш Упре Сжкм Кон А лдпн Зку А пв Т ни И ор Сдсф Воп О нук Є нл Спм Луч О яюь В вба О прд
— «Я хочу сказати своє слово» — це назва оповідання Василя Сухомлин-ського, з яким ми сьогодні ознайомимося.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
РОБОТА НАД ОПОВІДАННЯМ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО» (с. 22-23)
1. Читання оповідання вчителем
— Чи сподобалося вам оповідання? Чим саме?
— Як звали головну героїню оповідання?
3. Повторне читання оповідання учнями напівголосно,— кожен у своєму темпі. Гра «Бджілки»
4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Учні якого класу є героями оповідання?
— Чи давно вони ходять до школи?
— Чому ви так уважаєте? Доведіть словами тексту.
— Куди пішли діти з Катериною Іванівною?
— Який був день? Прочитайте.
— Чому в степу було сумно?
— Яке завдання поставила вчителька перед дітьми?
— Як діти поставилися до цього завдання?
— Чому вчителька не похвалила дітей?
— Де стояла маленька Валя?
— Що запитала її вчителька?
— Яке слово сказала Валя?
— Як відреагували на це слово діти?
— Що вони відразу побачили в небі?
— Чому небо було сумне? зажурене?
— Із чим автор порівнює небо?
Фізкультхвилинка
5. Читання оповідання учнями
Гра «Диктор телебачення»
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
6. Гра «Розвідники»
— Скільки разів у тексті зустрічається слово? І та група — небо (12 разів).
2-га група — діти (4рази).
7. Гра «Буксир»
Пара із «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягнути темпу читання «сильнішого» учня.
8. Гра «Чи є таке речення в оповіданні?»
Учитель читає речення, учні відповідають, знайшовши речення в тексті.
• Був тихий осінній вечір. (Ні)
• Вони дивилися в небо і думали. (Є)
• Праворуч стояла маленька Валя. (Ні)
• І діти дивилися в його лагідні сині-сині осінні очі. (Ні)
9. Гра «Чиї це слова?»
• Сьогодні ми будемо навчатися розповідати про осіннє небо. (Учителька)
• Я хочу сказати своє слово. (Валя)
• Небо ласкаве... (Валя)
• Яке ж твоє слово про небо? (Учителька)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчилися діти в степу?
— Чого ви вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що зрозуміли? Який висновок зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Поспостерігайте за небом, ідучи зі школи. Розкажіть про свої враження так, щоб усім було цікаво.
ЦІКАВІ СЛОВА. АЛЛА КОВАЛЬ. СЛОВА РОЗПОВІДАЮТЬ. НАДІЯ КИР'ЯН. СЛОВЕНЯТКО
Мета: продовжувати роботу над удосконаленням читацьких навичок учнів; навчати аналізувати художній твір; розвивати в учнів прагнення вивчати рідну мову, дізнаватися більше про походження слів, що є в українській мові; виховувати наполегливість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читайте чітко, весело!
ОДУД
— Дуду- ду, — Ду-ду-ду, Чі-чі-чі...
Чі-чі-чі...
Де ночуєш ти вночі? Од садка віддай ключі.
— Чі-чі-чі, — Чі-чі-чі, Ду-ду-ду...
Ду-ду-ду...
Я ночую у саду. Загубив і не знайду.
А. М' ястківський
2. Гра зі звуками
Із задертими носами А як зміниш А на И,
По снігу помчали По снігу помчать
САНИ. СИНИ.
3. Упізнай і швидко відповідай
Літній, сонячний, теплий — (що?)... день. Жовті, червоні, осінні — {що?)... дерева, кущі. Чорна, дощова, велика — (що?)... хмара.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Розповіді учнів про осіннє небо.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Щодня ми промовляємо безліч добре знайомих слів. І ніколи не замислюємося, звідки походить це слово, як воно виникло. Сьогодні ми поринемо в історію. Допоможе нам у цьому письменниця Алла Коваль.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над змістом оповідання Алли Коваль «Слова розповідають» (є. 24) 1) Робота над загадкою.
• Букви всі — від А до Я, — Як одна міцна сім'я. Варто всіх у цій родині Знати грамотній дитині. (Абетка, азбука, алфавіт)
— Ви назвали різні слова-відгадки. Чому так, дізнаємося з оповідання Алли Коваль «Слова розповідають».
2) Самостійне читання оповідання учнями мовчки
— Що нового дізналися з оповідання?
3) Читання тексту учнями «ланцюжком».
— Що означають слова абетка, азбука, алфавіт?
— Звідки прийшло до нас слово алфавіт?
— Як називалися дві перші літери у слов'ян?
— Чому кажуть, що навчання починають «з азів»?
Фізкультхвилинка
4) Робота в парах.
— Розкажіть одне одному, чим схожі й різняться поняття абетка, алфавіт, азбука.
5) Робота за ілюстрацією (с. 24).
— Розгляньте сторінку з азбуки Георгія Нарбута.
— Що на ній зображено?
Цікаво знати!
Георгій (Юрій) Іванович Нарбут — український художник-графік. ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.
Визначним досягненням Нарбута І всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917)* у якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У літерах абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині є неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.
6) Гра «Хвости».
Учитель читає початок речення, учні знаходять і зачитують все речення.
7) Гра «Читає Незнайко».
Учитель читає абзац тексту, замінюючи деякі слова. Учні мають помітити помилку і виправити її.
2. Опрацювання вірша Надії Кир'ян «Словенятко»
1) Читання вірша учнями мовчки.
— Чи зрозуміли ви, від якого кореня розростаються слова?
— Що означає слово словенятко?
2) Робота в парах.
— Доповніть рядки нових слів. Хто утворить найдовші ланцюжки до слів?
1-ша група 2-га група 3-тя група
осінь сонце вітер
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вразило на уроці?
— Чи сподобалося вам дізнаватися, як слова можуть розповідати?
— Кожне слово української мови — це своєрідна перлинка, загадка. Відгадати ці загадки, розповісти про походження слів, про те, звідкіля до нашої мови прийшли слова, чому вони так називаються, допоможе ця книга. Назву її написано на дошці — це етимологічний словник.
Робота з 2-3 статтями «Етимологічного словника»
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірші. Відповідати на запитання підручника.
В'ЯЗКА НАРОДНИХ ПРИСЛІВ'ЇВ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК, БОГДАН СТЕЛЬМАХ. СКОРОМОВКИ
Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів'їв, загадок; удосконалювати навички читання вголос і мовчки; вчити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислівТв, загадок красу, багатство, влучність рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг.
2. Гра «Блискавка»
Казка, каска, казка, казка, казка.
Дубочки, дубочки, зубочки, дубочки, дубочки.
Мишка, миска, мишка, мишка, мишка.
3. Гра «Доповни речення»
Учитель називає речення. Діти доповнюють його, додаючи по одному слову.
Жовтіють дерева.
Восени жовтіють дерева у лісах.
Восени жовтіють дерева у лісах і парках.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Розповіді учнів про походження прізвищ
2. Виставка малюнків журавля
3. Гра «Хто більше запам'ятав слів, які слід уживати у своїх звертаннях до рідних»
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— До перлин української мови належать прислів'я. Упродовж віків їх складав народ. Вони виникли у сиву давнину, коли ще не існувало письма, передавалися з уст в уста. У мудрих і дотепних висловах український народ розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і боягузтво, щедрість та скнарість, товариськість і незгода, соціальна нерівність та любов до краю — про все це передано у прислів'ях коротко та образно, адже у них — вікова мудрість, багатостраждальна історія.
V. СПРИЙМАННЯ И УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над прислів'ями
1) Читання тексту «Прислів'я» з підручника колективно (с. 27).
2) Робота в групах.
Кожна група зачитує по 2 прислів'я, пояснює їх значення.
3) Робота над аналізом тексту прислів'я.
— Знайдіть прислів'я, у яких використано слова, протилежні за значенням.
— Прочитайте прислів'я, у яких є слова, що римуються.
4) Гра «Хто правильно закінчить прислів'я».
• Не знаєш броду —... (не лізь у воду).
• Диму без вогню... (не буває).
• Не той друг, хто медом маже, а той... (хто правду каже).
• Кожна жаба своє... (болото хвалить).
• 3 малої іскри... (великий вогонь буває).
Учні закінчують прислів'я, пояснюють їх значення.
Фізкул ьтхвил инка
5) Гра «Шифрувальники».
Кожна група отримує картку із зашифрованим прислів'ям, читає прислів'я та пояснює його значення. Щоб прочитати зашифроване прислів'я, потрібно у кожному горизонтальному рядку закреслити кожну другу літеру.
1 ша група
С к л ро п вдо
д н о з
счлноївка
зклїомжоизтаьксря
мнодвкає
(Слово до слова — зложиться мова.)
2 га група
Пктоиуцаюп поіфзцнкаоюітвь п р о в
п н іс р'м ю о,
а н
лоюмдеианку
пдо
м н о у в ч і о
(Птицю пізнають по пір'ю, а людину — по мові.)
2. Опрацювання скоромовок
1) Читання визначення у підручнику (с. 28).
Скоромовки — жартівливі вислови, складені зі складних для швидкої вимови слів.
2) Робота над алгоритмом «Навчися читати скоромовки».
3) Конкурс скоромовників.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити 2 прислів'я, з якими ознайомилися вперше.
Розучити скоромовку.
Тема. Наголошені та ненаголошені голосні. Визначення наголосу в словах. Добір спільнокореневих слів. Складання розповіді за малюнками
Мета: уточнити знання про особливості наголошеного складу і роль наголосу в мовленні; розвивати вміння знаходити у слові наголошений склад; ознайомити зі схемою звуко-буквеного аналізу слів; виховувати працелюбність, чемність, повагу до українських традицій.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 104)
— Хлопчики, зачитайте нам, як ви перебудували останнє речення. (Я стану захисником свого народу.)
— Назвіть наголошені склади. (Ста-, -ком, -го, -ро-)
— Хто ким хоче служити в армії? (Моряком, танкістом, артилеристом, десантником)
— Дівчатка, розкажіть, у яких рядках листа солдата ви прочитали про його відданість Батьківщині і про почуття до військового обов’язку. (Як за плечима в тебе Батьківщина, небезпеки жодні в світі не страшні.)
— Які склади наголошені у виділених словах? (-ту-, -ю, -чи-)
— Яке з цих слів не можна переносити? (Свою)
— Чому? (Склад з однієї букви переносити в інший рядок не можна.)
— Хто з дівчат хотів би служити в армії і ким?
2. Хвилинка чистопису
Зо м’я ий кам’яний
— Запишіть по два слова з цими буквосполученнями і поставте наголоси. (Золото, залізо, м’який, полум’я, чистий, рудий)
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми пригадаємо, що вже знаємо про наголошений склад, вчитимемося його визначати. Також ознайомимося зі схемою звуко-буквеного аналізу слів, будемо вчитися правильно вимовляти й писати словникові слова.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Коментоване письмо (вправа 105)
— Прочитайте й запам’ятайте, як вимовляються і пишуться словникові слова.
— Спочатку спишіть слова з наголошеним першим складом, потім — з другим, далі — з третім. Наголошені склади підкресліть. (Дрова, столяр; шофер, дочка, старий, новий; український, одинадцять, чотирнадцять)
— Прочитайте і запишіть правило на с. 47.
2. Звуко-буквений аналіз слова (вправа 108)
— Прочитайте, відгадайте загадку.
— Запишіть відгадку. (Дятел) Підкресліть букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.
— Уважно стежте й запам’ятовуйте, як треба проводити звуко-буквений аналіз.
1) Вимовте слово вголос. (Добуваю)
2) Назвіть послідовно всі звуки і побудуйте звукову модель слова.
3) Поділіть на склади, позначте їх на моделі.
4) Визначте і позначте наголошений склад (звук). 
5) Запишіть слово.
6) Вимовте окремо голосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук? ([о] — о, [у] — у, [а] — а, [у] — ю)
7) Вимовте приголосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук? ([д] — д, [б] — б, [в] — в, [й] — ю).
— Тепер завжди звуко-буквений аналіз будемо проводити в такій послідовності, тому постарайтесь її запам’ятати.
3. Фізкультхвилинка
4. Гра «Упізнай слово за наголосом» (вправа 107)
— Я буду називати частину слова без першого звуку, а ви будете називати слово повністю:
— Запишіть слова, позначте наголос.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Бесіда за текстом (вправа 109)
— Прочитайте текст, правильно наголошуючи виділені слова.
— Пригадуєте, де ми бачили багато вишитих рушників? Так, на виставці в Будинку народної творчості. Яких тільки узорів там не було! Але найбільше вишивальниці в Україні використовували нитки якого кольору? (Червоного і чорного)
— Там і пісню про вишиту сорочку та рушник слухали. У ній співається, що чорний колір — то журба, смуток, а червоний — то любов і кохання. І донині на весіллях, щоб бути щасливими, за народним звичаєм, стають на вишитий рушник.
— Ще раз прочитайте виділені слова, правильно їх наголошуючи.
2. Колективна робота з підручником (вправа 106)
— Прочитайте виразно народну веснянку.
— Що таке веснянка, як ви розумієте? (Весняна народна пісня — закличка для весняної погоди і всієї природи)
— Спишіть перші два рядки пісні.
3. Творча робота в парах (вправа 111)
— Розгляньте малюнки та складіть удвох коротеньку розповідь. (Мама працювала на городі, а син не хотів допомагати. Він поруч розважався. Коли ж мама приготувала смачний обід, хлопець першим усівся за стіл. Як тобі не соромно, ледарю!)
— Чи подобається вам поведінка хлопчика?
— Які прислів’я можна застосувати в цій ситуації? (Хто не робить, той не їсть. Як дбаєш, так і маєш. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Хто як робить, тому так і родить. Один з сошкою, а семеро з ложкою.)
Діти пояснюють зміст кожного прислів’я.
4. Самостійна робота (вправа 110)
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися сьогодні на уроці?
— Про який народний символ говорили на уроці?
VII. Домашнє завдання з інструктажем
Правило, с. 47, вправа 114.
Текст вправи 110 прочитати й керуватися цими правилами у житті.
Інтегрований урок з курсу
«Я і Україна» та позакласного читання на тему:
«Весна. Рослини навесні».
В. Сухомлинський «Хлопчик та дзвіночки конвалій» 2 клас Цілі: формувати уявлення про різноманітність природи України навесні; про причинно-наслідкові зв’язки поведінки людей і стану природи на основі змісту оповідання В.О Сухомлинського «Хлопчик та дзвіночки конвалій», удосконалювати читацькі уміння; сприяти розвитку мислення і мовлення учнів; закріплювати знання учнів про особливість рослинного світу; розвивати позитивне емоційне ставлення до пізнання навколишнього середовища; виховувати любов до природи і дбайливе ставлення до довкілля.
Обладнання: портрет В.О Сухомлинського , індивідуальні таблиці, ілюстрації весняних квітів , групові картки, малюнки, народні прикмети та вірші про весну, підручники «Я і Україна» та позакласне читання (2 клас).
Хід роботи:
І. Організація учнів.
Учитель: Добрий день, дітвора,
Вітать гостей нам пора!
То ж ми часу не гаймо
І привітатись поспішаймо.
Діти хором: «Добридень, гості дорогі,
Вітання шлемо від душі» (сідають)
Вчитель: Я задавать питання вам почну, старайтесь дати відповідь чітку.
- Що з весною настає? (сніг у полі розтає )
- А чому це так буває? (сонце його пригріває)
- Що ж синіє на землі? (ніжні проліски малі)
- А що пнеться з-під листа? (то травичка вироста)
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
(на екрані картинка природи і тема уроку)
Як ви вже здогадались сьогодні на уроці ми будемо говорити про дуже красиву пору року – весну. А ще спробуємо об’єднати теми з природознавства та позакласного читання. До цього уроку ви готувались заздалегідь, мали певні завдання для творчих груп.
Отож, розпочинаємо.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
а) Пропоную вам ці карточки . Подивіться на них
уважно і прочитайте закодовані слова ( у кожної
групи по 2 )
№1 №2 №3 №4
Хмаринка, Краплинка , Грім , Сонце ,
калюжа. дощик. веселка. струмки .
- Що ці слова об’єднує ? ( Це ознаки та прикмети
весни у неживій природі ) .
б) Бесіда :
Весна , як і будь-яка інша пора року має 3 місяці .
- Хто може їх назвати ? ( Березень , квітень , травень ).
Кожен місяць красивий по-своєму і несе певну користь
та якісь нові зміни у навколишнє середовище . З давніх-
давен люди спостерігали за ними та складали прислів’я ,
приказки та прикмети .
- Подивіться на екран і зараз ми їх декілька зачитаємо .
( Народні прикмети ). Кожне дерево , квітка , травинка –
це частинка природи , рідної землі . На величезних
просторах вони утворюють ліси , степи , луки , сади .
Рослини збагачують повітря киснем , який потрібен
усім живим організмам , роблять його чистішим і
свіжішим . Тому їх ще називають « зеленими легенями»
Землі .
Але де б вони не росли , їм завжди потрібне сонячне
світло і тепло , повітря , грунт , вода , бо без цих складових вони загинуть .
- Пригадайте , які перші весняні квіточки з’являються на
поверхні після затяжної зими ? (пролісок , підсніжники ,
фіалки , ряст . . .). Зараз ми на них подивимося. (ілюстрації квітів )
в) Робота в групах .
1) Прошу лідерів груп представити учнів , що виконували
самостійне завдання і підготували вірші про весняні квіточки з елементами опису . ( Підсніжник , пролісок , конвалія , фіалка ).
- А для того , щоб ви пригадали на які види поділяються
рослини , пропоную вам ще одне завдання .
(Вчитель розповідає усім групам фішки у вигляді квіточки, де літери розміщенні в безладному порядку , потрібно розшифрувати слова і назвати їх)
2) І гр. ІІ гр. ІІІ гр. IV гр.
Дерева: Кущі: Трави: Рослини:
Каоси Ретен Циснар Дункаме
Ленк Бавер Алкафі Сеян
Полято Щілина Гвоказди Лісокпро
Хавіль Русал Пантюль Буд
Безаре Зокбу Сніжникпід Бабакуль
(осика, клен, (терен, ліщина (нарцис, медунка,
тополя, вільха, бузок, аґрус, фіалка, ясен, дуб
береза) верба) тюльпан, кульбаба ,
гвоздика, пролісок)
підсніжник)
IV. Опрацювання матеріалу уроку .
а) Відкрийте підручник « Я і Україна» на сторінці 117 .
Роздивіться малюнки і прочитайте 2 абзац тексту .
- Що цікавого ви дізналися ?
- Які з рослин ростуть у нашій місцевості ?
На сторінці 114 зображено дітей .
- Чим вони займаються ?
- Кому допомагають ? ( дорослим )
- Які зміни побачили у живій природі ?
б) Робота з друкованим зошитом . (с. 38 )
Завдання №4 . Яка рослина « зайва» ?
Поясніть чому , і розмалюйте .
Завдання № 5 . Виберіть і поставте значок там , де на
вашу думку вказано про ті умови , які
потрібні для росту рослин .
V. Фізкультхвилинка . ( з рухами )
Сонечко прокинулось ,
В боки потягнулось ,
Потім весело всміхнулось ,
Кругом себе повернулось ,
Стали квіти оживати ,
І голівки нахиляти
Діти стали танцювати
Миле сонечко вітати . ( сідають )
VI. Закріплення вивченого матеріалу .
а) Бесіда : З роду в рід , з покоління в покоління передавалися знання про рослини : в одних цінне
коріння , в інших – листя , а в третіх – квіти .
Коли я сьогодні поспішала на урок , то сонечко по дорозі мені розповіло дуже цікаву історію . ( слухання казки ) .
- То чим корисна конвалія ?
Сьогодні ми прочитаємо дуже повчальний твір саме про цю квіточку . А написав його для вас В.О. Сухомлинський.
( портрет на екрані ) .
А назва звучить так : « Хлопчик і дзвіночки конвалій».
- Як ви гадаєте про що цей твір ?
- Які ще твори цього автора про природу ви знаєте ?
Прошу ознайомитися з деякими з них . ( список на екрані)
б) Словникова робота (на дошці ) .
Пагін , зворушила , дивовижно , вигулькнула , висловити , зачарований . ( с. 58 ) .
в) Первинне читання вчителем ( учні продовжують ) .
- Що вам сподобалось ?
- Який характер твору ? ( повчальний ) .
- З яким питанням ви б звернулись до хлопчика ?
г) Вибіркове читання .
- Прочитайте , як народилась квітка .
- Знайдіть місце , де йдеться про зустріч хлопчика і квітки.
д) Тести ( робота у парах ) .
VII. Підсумок уроку .
а) Робота в групах (за опорними словами)
І група – поети;
ІІ група – прозаїки;
ІІІ група – ерудити;
ІV група – художники;
(За поданим переліком слів виконати завдання :
1. Скласти вірш
2. Скласти розповідь
3. Скласти загадку
4. Намалювати пейзаж.)
б) Складання « асоціативного куща»
Створити Насадж. дерева Садити кущі
парк
Збережи красу природи !
|
Посадити сад Доглядати Сіяти насіння
за рослинами квітів
На домашнє завдання пропоную вам
Скласти розповідь або казочку про улюблену рослину.
в) Молитва (хором)
Боже, хай воля твоя допоможе,
Нам мудрими й добрими стати.
Барвисте й ошатне вбрання,
Берегти для землі хоч щодня.
Бачити кожну стеблину,
А у серці нести Україну!
- Дякую всім за урок.
До побачення.
Золочівська ЗОШ №2
І-ІІІ ст. ім. М. Шашкевича,
Вчитель: Гринчишин О.Д.
поч. класів : 2010-2011рр.
Додаток:
1. Підсніжник
Небаченої дивної краси,
Миліший всіх-простий підсніжник дикий.
Це скромна квітка ранньої весни,
І цвіту свіжого, і першої роси.
Він у лісочку тихо проростає,
І сонечку голівку підставляє.
Всі знають – що зима мине,
Коли підсніжник білий розцвіте.
Пролісок
У нього очі голубі,
Такі як неба синь,
Росте між кленів і дубів,
Любить й сонце, й тінь,
Він пережив зимові сни,
І знов вродивсь на світ.
Це пролісок – вісник весни.
Прекрасний в нього цвіт.
Фіалка
Ллється зранку навкруги,
Знов мелодія весни,
Тиха , гарна, колискова,
То співає цвіт ліловий.
Квітка дуже запашна,
Милує очі ця краса.
Фіалка зачарує подих всім
Початком незабутніх, світлих днів.
Конвалія
Із зеленої сорочки,
Білі дивляться дзвіночки,
Ці квіточки – білосніжні,
Тоненькі, лагідні і ніжні
В них так пахощів багато,
І не треба їх зривати.
Хай конвалії ростуть,
На галявині цвітуть.
Народні прикмети:
2. а) Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.
б) Квітневі струмки землю пробуджують.
в) Якщо початок травня холодний, то кінець – теплий.
